Президент Украины

 
 

Президент Украины




Історія президентства

У перекладі з латини «президент» означає: «той, що попереду». Розвиток цього політичного інституту бере початок наприкінці XVIII століття, з формуванням перших демократичних режимів у країнах Нового і Старого Світу. Упродовж XVIII–XX століть інститут президентства став майже невіддільним атрибутом республіканської форми правління і однією з ознак демократичного ладу.

Як відомо, республіки існували з давніх-давен. Республіками були стародавні грецькі міста-поліси, у тому числі ті, що існували на території сучасної України: Херсонес, Ольвія, Пантікапей. Республікою був і Рим часів свого становлення (VI–I ст. до н. е.). В епоху середньовіччя (V–XV ст.) численні міста-республіки існували на території Італії (Венеція, Генуя, Флоренція). 1572 року час утворилася Республіка Сполучених Провінцій у Нідерландах; республіканський лад панував і в Англії часів революції (1649–1660). Але жодна з цих республік не управлялася на сучасний зразок.

Перші республіки сучасного типу – себто з президентом на чолі – з’явилися тільки в Новому Світі. Їх виникнення було пов’язане передусім із прагненнями молодих, енергійних і неупереджених колонізаторів позбутися пережитків монархічного ладу. Саме з цієї причини посада Глави держави стала виборною, недовічною і, головне, обмеженою конституцією. На інститут президентства було покладено головне завдання республіканського ладу – гарантування конституції, а відтак і демократії.

1789 року першим президентом Сполучених Штатів Америки обраний Джордж Вашингтон. Після цієї події інститути президентства стрімко почали у країнах Нового Світу: президенти очолили: 1807 року – Гаїті, 1814 – Парагвай, 1816 – Аргентину, 1817 – Чилі, 1819 – Колумбію, 1821 – Коста-Ріку та Перу, 1824 – Мексику, 1825 – Болівію, 1830 – Венесуелу, Еквадор та Уругвай, 1835 – Нікарагуа, 1839 – Гватемалу, 1841 – Гондурас і Сальвадор, 1844 – Домініканську Республіку. Першими президентами – главами держав у Європі – стали 1848 року дві особи: Луї Наполеон Бонапарт у Франції та Й. Фурер у Швейцарії. В Азії першим президентом став 1911 року Сунь Ятсен у Китаї, незабаром – 1923 року – Мустафа Кемаль, прозваний Ататюрком, у Туреччині. Що ж до Африки – то 1847 року перший президент очолив Ліберію, 1854 – Оранжеву Республіку (1910 року увійшла до складу нинішньої Південно-Африканської Республіки).

У наш час президенти очолюють більшість держав світу. До функцій президента входять: представництво держави у внутрішніх і зовнішніх відносинах, забезпечення державного суверенітету і національної безпеки, призначення і звільнення глав дипломатичних представництв за кордоном і певної частини урядовців усередині держави, командування збройними силами, нагородження державними нагородами, присвоєння військових і цивільних звань, здійснення помилування, прийняття до громадянства тощо.

Залежно від того, є республіка президентською чи парламентською, президент має, відповідно, ширші чи вужчі повноваження у сфері призначення прем’єр-міністра і нормотворчої діяльності. У переважній більшості республік президент є визначальною політичною постаттю.

Щоправда, у деяких країнах, як, наприклад, у Німеччині, Італії чи Ізраїлі, президент виконує здебільшого представницькі функції, а «обличчям» держави є канцлер або прем’єр-міністр. У багатьох країнах – наприклад, Великій Британії, Данії, Швеції, Іспанії, Японії та інших – збереглися монархічні династії. Залишаючись номінальними правителями, королівські особи усі державотворчі функції передають до парламенту або кабінету міністрів. Проте найстаріші і, якщо можна так висловитися, найуспішніші світові демократії – французька та американська – очолювані президентами, які володіють широкими повноваженнями.

В Україні зародження демократичного суспільства розпочалося ще за часів козацтва, але бурхливий розвиток демократії та інституту президентства розпочався у 10-х роки ХХ століття. За часів діяльності Центральної Ради було видано чотири Універсали (Укази), які мали покласти основу демократизації українського суспільства. Останнім Універсалом, від 22 січня 1919 року, Центральна Рада проголосила повну політичну незалежність України від Росії. А 29 квітня 1918 року Центральна Рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки.

Пост президента України був заснований 5 липня 1991 року постановою Верховної ради УРСР «Про вибори президента Української РСР». 1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, на якому, одночасно з проголошенням незалежності України, народ віддав перевагу президентській формі правління. Того дня був обраний перший Президент нової Української держави – Леонід Кравчук. У липні 1994 року, в результаті дострокових виборів Президента, країну очолив Леонід Кучма. Кучма був при владі 10 років, вигравши й наступні президентські вибори – 1999 року.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років.

Структура: Інститут президентства; Секретаріат Президента України, Постійний представник Президента України у Верховній Раді України; Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України; Управління Державного Протоколу та Церемоніалу Президента України; Управління з питань забезпечення зв'язків з Верховною Радою України, Конституційним Судом України і Кабінетом Міністрів України; Консультативна рада; Рада національної безпеки і оборони України; місцеві адміністрації.

Президент України - глава держави, найвища посадова особа в системі органів держави; Президент України не очолює і не входить у жодну з гілок державної влади, він уособлює державу й державну владу в цілому. Президент як глава держави уповноважений виступати від її імені всередині України і поза її межами, є гарантом державного суверенітету й територіальної цілісності; обирається загальнодержавними прямими виборами на 5 років, має право недоторканості.
Основні повноваження у сферах:
Законодавства - права законодавчої ініціативи, накладання вето на ухвалені Верховною Радою закони);
виконавчої влади - відставка Прем'єр-міністра, скасування актів Кабінету Міністрів;
військово-політичній - Верховний Головнокомандувач Збройних сил України, голова Ради національної безпеки і оборони;
кадровій.
Видає підзаконні акти, укази і розпорядження.



Державні символи Президента України

Традиційно символами вищої влади слугували унікальні історичні реліквії, які передавалися у спадок – корони, вінці, скіпетри, держави, ритуальна зброя, особливий одяг. За часів Козаччини такі символи – клейноди – були уособленням верховної влади гетьмана. Булава і бунчук привселюдно вручалися гетьману після обрання його на козацькій раді.

В Україні з 1994 року був тільки штандарт глави держави – з дуже гарним древком та досить скромним полотнищем. Нові офіційні символи Президента України розроблені 1999 року Геральдичною палатою «Олекса Руденко & компаньйони». Президентські клейноди розробили та виготовили лише за 16 днів.

Офіційні символи Президента України затверджені указом Президента вiд 29 листопада 1999 року і використовуються під час інавгурації. Президенту їх вручає голова Конституційного Суду України. Після інавгураційної промови Президент займає спеціальне місце в сесійній залі парламенту, біля якого розміщено Штандарт Президента України.

Штандарт Президента – це квадратне синє полотнище, в центрі якого зображено золотий тризуб – Знак Княжої Держави Володимира Великого, по периметру йде золота лиштва з рослинного орнаменту. Двостороннє шовкове полотно вишите із застосуванням комп'ютерних технологій. На одній стороні штандарта нанесено понад мільйон стібків ниткою червоного і жовтого золота. Вишитий тризубець, завдяки використанню спеціальної підкладки, є об'ємним. До речі, за такою ж технологією зроблені й прапори королеви Великої Британії, президентів США та Франції.

Знак (колар) Президента України важить майже 400 грамів. Нагрудний знак Президента не є обов'язковим, але глави більшості європейських держав його мають: наприклад, президентські колари (чоловіча прикраса на зразок жіночого кольє) є серед символів державної влади Польщі, Чехії, Болгарії. У деяких країнах для кожного нового глави держави виготовляють свій колар, а попередній передають до експозицій національних музеїв. Ажурний ланцюг з історичною реліквією – ладанкою, яка, за переказами, належала українському гетьману Івану Мазепі, – був серед атрибутів президента України в екзилі.
Колар виготовлений з білого та жовтого золота. Сім його медальйонів розписали київські художники. На них у мініатюрі зображені золотий княжий тризуб, тризуб Володимира Хрестителя, золотий галицький Лев (герб Галицько-Волинського князівства), знак «Погоні» (герб Великого князівства Литовського, до складу якого входили українські землі), знак «Козак з мушкетом», герб «Абданк-Сирокомля» (родовий герб Богдана Хмельницького) і герб Української Народної Республіки як першої спроби створення незалежної України в XX столітті. Розписні медальйони чергуються з ювелірними: над лавровими вінками з білого золота вкладене калинове листя з жовтого золота, по якому «розсипані» 96 півтораміліметрових гранатів. Львівські майстри зібрали колар за десять днів.
І печатка, і колар зберігаються в шкіряних футлярах з оксамитовим ложементом і відтисненим зображенням Малого герба України.

Гербова печатка Президента України має круглу форму. У її центрi – зображення малого Державного Герба України, по колу йде напис «Президент України». Пiд гербом – стилiзоване зображення знака Ордена князя Ярослава Мудрого. Держак нової печатки прикрашений лазуритовою кулею. Тубус печатки, тобто центральна частина, позолочений; за своєю кольоровою гамою вона відповідає національному прапору України – блакитний верх і жовтий низ. Печатка виготовлена зі срібла і важить майже півкілограма. Зробив її – лише за тиждень – київський ювелір Михайло Чебурахін.

Президентська булава срібна, але повністю визолочена, її вага – 750 грамів. Складається вона з двох порожнистих частин: рукоятки й так званого яблука. У них «секрет» – тригранний стилет із булатної сталі з вигравіюваним позолотою латинським девізом «Omnia revertutur» («Усе повертається»). Яблуко булави прикрашене золотими орнаментальними медальйонами й увінчане золотим стилізованим вінцем, прикрашеним камінням та емаллю. За традицією, на булаві 64 камені (смарагди та гранати) у золотій оправі. Стилет із булави витягується за допомогою кнопки, прикрашеної якутським смарагдом. Зберігається булава в різьбленій скриньці з червоного дерева.





ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ – ЛЕОНІД МАКАРОВИЧ КРАВЧУК

Леонід Макарович Кравчук
Народився 10 січня 1934 року, у селі Великий Житин Рівненської області.
Сімейний стан Одружений. Дружина Антоніна Михайлівна – доцент економічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Має сина Олександра.
Освіта Вища. 1958 року закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, економіст, викладач політекономії. Кандидат економічних наук. Професор багатьох національних та іноземних університетів.

Трудовий шлях і громадсько-політична діяльність
1958–1960 Викладач Чернівецького фінансового технікуму.
1960–1967 Консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділу агітації і пропаганди Чернівецького обкому КПУ.
1967–1970 Аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
1970–1988 Завідувач сектору, інспектор, помічник секретаря ЦК, перший заступник завідувача відділу, завідувач відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ.
1988–1990 Завідувач ідеологічного відділу, секретар ЦК КПУ, другий секретар ЦК КПУ.
1989–1990 Кандидат у члени Політбюро.
1990–1991 Член Політбюро ЦК КПУ, Голова Верховної Ради УРСР, України. Народний депутат Верховної Ради УРСР Х–ХІ скликання, народний депутат України ХІІ (І) скликання. Склав повноваження у зв'язку з обранням Президентом України.
серпень 1990 Заявив про вихід з лав КПРС.
грудень 1991 Обраний Президентом України.
1994–1998 Народний депутат України II скликання. Член фракції «Соціально-ринковий вибір», пізніше – «Конституційний центр».
1998–2002 Народний депутат України III скликання за списком СДПУ(о). Член Комітету з іноземних справ і зв'язків з СНД Верховної Ради України.
З 2000 Президент Українського муніципального клубу.
З 2001 Президент Всеукраїнської доброчинної організації «Місія «Україна – Відома».
З 2002 Народний депутат України IV скликання за списком СДПУ(о), Член Комітету із закордонних справ Верховної Ради України. Голова фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України.

Нагороди
Срібний орден «За вірність Вітчизні».
Орден Міжнародної кадрової академії «За розвиток науки і освіти».
Орден Жовтневої революції.
Два ордени Трудового Червоного Прапора.
Дві почесні грамоти Президії Верховної Ради України.
1999 Орден «Ярослава Мудрого» IV ступеня.
2001 «Людина Року» у номінації «Парламентарій року».
2001 Герой України (з врученням ордена Держави).

Монографії і публікації
2001 Книга «Держава і влада: досвід адміністративної реформи».
2002 Книга «Маємо те, що маємо».
Автор більше 500 статей в українських і закордонних виданнях на тему внутрішньої і зовнішньої політики України.



ДРУГИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ – ЛЕОНІД ДАНИЛОВИЧ КУЧМА

Леонід Данилович Кучма
Народився 9 серпня 1938 року у селі Чайкине Чернігівської області. Батько – Данило Прокопович Кучма, загинув на фронті 1944 року. Мати – Параска Трохимівна Кучма, колгоспниця.
Сімейний стан Одружений. Дружина Людмила Миколаївна – почесний президент Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна – дітям». Дочка Олена – економіст. Має онука Романа і внучку Катерину.
Освіта Вища. 1960 року закінчив Дніпропетровський державний університет, фізико-технічний факультет за спеціальністю інженер-механік у галузі ракетної техніки. Професор, кандидат технічних наук, автор винаходів і науково-технічних робіт, почесний доктор багатьох закордонних вузів, дійсний член ряду Академій наук.

Трудовий шлях і громадсько-політична діяльнясть
1960–1982 Інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур.
1975–1981 Секретар партійного комітету Конструкторського бюро «Південне».
1981–1982 Секретар парткому Виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод».
1982–1986 Перший заступник генерального конструктора КБ «Південне».
1986–1992 Генеральний директор ВО «Південний машинобудівний завод» – одного з найбільших у світі заводів бойової та ракетно-космічної техніки, а також цивільної продукції.
1990–1992 Народний депутат України (XII скликання), член Комісії з питань оборони і державної безпеки.
1992–1993 Прем'єр-міністр України, член Ради національної безпеки.
1993 –
вересень Подав у відставку з посади Прем'єр-міністра України.
1993–1994 Президент Українського Союзу промисловців та підприємців.
березень – серпень 1994 Народний депутат України II скликання, член міжрегіональної депутатської групи.
1994–1996 Співголова Конституційної Комісії.
липень 1994 Обраний на посаду Президента України.
листопад 1999 Переобраний на посаду Президента України.

Нагороди
1976 Орден Трудового Червоного Прапора.
1981 Лауреат Ленінської премії.
1993 Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
1999 Золотий орден Св. князя Володимира I ступеня (УПЦ МП).
1999 Орден Св. рівноапостольного князя Володимира Великого I ступеня (УПЦ КП).
2000 Орден «Золота Віфлеємська зірка».
2003 Найвища Державна нагорода Республіки Молдова «Орден Республіки».
2004 Диплом і медаль почесного доктора Національної академії державного управління при Президентові України.
2004 Орден Української православної церкви преподобного Іллі Муромця I ступеня.
2004 Почесний знак Співдружності Незалежних Держав.
2004 Диплом Почесного доктора, мантія і медаль Національного університету «Узбекистан» імені Мірзо Улугбека (м. Ташкент).

Монографії і публікації
2000 Книга «Вірю в український народ».
2001 Книга «Про найголовніше».
2003 Книга «Україна – не Росія».
2004 Книга «Своїм шляхом. Роздуми про економічні реформи в Україні».



ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ – ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ ЮЩЕНКО

Віктор Андрійович Ющенко
Народився 23 лютого 1954 року у селі Хоружівка Сумської області у родині вчителів. Батько – Андрій Андрійович Ющенко (1919–1992), фронтовик, після війни викладав англійську у місцевій школі. Мати – Варвара Тимофіївна Ющенко (1918–2005), викладач фізики та математики.

Сімейний стан Одружений, має п'ятьох дітей та двох онуків: синів Андрія і Тараса, доньок Віталіну, Софію та Христину, онуків Яринку та Віктора.
Дружина - Катерина Михайлівна Ющенко.
Освіта Вища. 1975 року закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Кандидат економічних наук. Кандидатська дисертація на тему «Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні». Академік Академії економічних наук України, академік Української Академії економічної кібернетики.

Трудовий шлях і громадсько-політична діяльність
1975 Помічник головного бухгалтера колгоспу «40-річчя Жовтня».
1975–1976 Служба в Радянській Армії (прикордонні війська на радянсько-турецькому кордоні, неподалік від Ленінакану).
1976–1985 Виконувач обов'язків економіста, керівник Улянівського відділення Держбанку.
1985–1987 Заступник начальника Управління Української республіканської контори Держбанку.
1988–1990 Начальник управління, заступник голови Правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР.
1990–1993 Заступник, перший заступник Голови Правління Республіканського АК АПБ «Україна».
1993–1999 Голова Правління НБУ, Голова НБУ.
1999–2001 Прем'єр-міністр України.
2001–2002 Директор Українсько-російського інституту менеджменту та бізнесу ім. Б. Єльцина.
2002 – січень 2005 Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Голова депутатської фракції «Наша Україна» у Верховній Раді України.
2003 – січень 2005 Голова Правління Всеукраїнської громадської організації «Наша Україна».
Голова Спостережної Ради Міжнародного фонду «Україна 3000» (Фонд В. Ющенка).
грудень 2004 Обраний на посаду Президента України.

Нагороди
Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня.
Має почесне звання «Заслужений економіст України».
Нагороджений Почесною відзнакою президента України.


Создан 29 июн 2005



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником